Перший будівничий Київської Русі,"старшина древоделей",керівник артілі майстрів - будівничих міських укріплень. На замовлення князя Ярослава Мудрого збудував (1020-1026) церкву у Вишгороді.

Давньоруський живописець і золотар,чернець, оздоблював Успенський
собор Києво-Печерського монастиря.

Будівничий XVIII ст. Архітектор Софійського й Михайлівського Золотоверхого монастирів у Києві. За його проектами збудовано мансарду митрополичого будинку в Софійському монастирі (1748-1758).

Архітектор, представник класицизму.Споруди в Києві: головний корпус університету св.Володимира (1837-1842), Інститут шляхетних дівчат (1838-1843; тепер - Міжнародний центр культури і мистецтва), обсерваторія університету (1841-1845).

Архітектор, представник класицизму, син В.Беретті. Професор університету св. Володимира (з 1855). Споруди в Києві: метеорологічна станція (1847 ; вул. Л.Толстого, 14), власний будинок (1848; вул. Володимирська, 35), будинок пансіону Левашової (1850 -і;тепер - будинок Президії НАН України), анатомічний театр (1851-1853; з 1973 - Центральний музей історії медицини України), будинки 1-ї (1852; тепер - гуманітарний корпус університету)та 2-ї (1856; бульвар Т.Шевченка,18) гімназій.

Архітектор. Уродженець Києва. Київський губернський архітектор (1854-1895). Споруди в Києві: "Присутствені" місця (1854-1857; у співавторстві); Лук'янівський тюремний замок (1860); Старокиївська пожежна команда (1860-і) на розі вулиць В.Житомирської й Володимирської; шатрова дзвіниця з теплою церквою побл. церкви Миколи Набережного (1861 - 1863); медична клініка університету св.Володимира (1873-1888) та ін.

Живописець. Закінчив 1-у київську гімназію, навчався в університеті св.Володимира (1847). Серед відомих картин, написаних в Україні: "Вихід Христа з учнями у Гетсиманський сад" (1889); "Що є істина?" (1890); "Совість" (1891);"Суд Сенедріону" (1892); "Голгофа" (1893); "Розп'яття" (1894); портрети М. Костомарова (1870, 1878), Є.Забєли (бл. 1880), Л.Толстого (1884), М. Габаєвої (1886), Н. Петрункевич (1893), "Автопортрет" (1892) та ін.

Архітектор. Спорудив у Києві міський театр (1899-1901; тепер - Національна опера України).

Живописець і педагог. З 1868 р. жив і працював у Києві, де заснував Рисувальну школу (1875), котра відіграла важливу роль у розвитку образотворчого мистецтва й художньої освіти в Україні. Серед вихованців школи - І.Їжакевич, В.Замирайло, Ф.Красицький, О.Мурашко та ін. Твори: "Мотив околиць Києва" (1879), "Дніпро", "Над Дніпром" (1880 - 1890-і) та ін.; портрети Т.Г.Шевченка (1864-1867), П.Могили (1868), М.Ге (1906). Автор книжки "Спогади старого вчителя" (1907-1909).

Архітектор. Один із фундаторів і директор (1901-1911) Київського х удожнього училища. Працював у Києві з 1872 р. За його проектами споруджено театр Берґоньє (1873; нині - приміщення Національного академічного театру рос. драми ім. Лесі Українки), будинок купецького зібрання (1882; тепер - філармонія), Покровську церкву (1890) та ін. Брав участь у спорудженні Володимирського собору, оперно-
го театру та міського музею. Автор постаменту пам'ятника Б.Хмельницькому. За роки праці в Києві збудував 18 церков і 27 споруд різногопризначення.

Живописець. Член Товариства передвижників (з 1878). У Києві працював (1885-1896) над розписами Володимирського собору ("Богоматір з немовлям", "Євхаристія", "Собор святителів Руської церкви", "Собор святителів Вселенської церкви", "Хрещення Русі", "Хрещення Володимира" та ін).

Архітектор. Уродженець Києва. Спорудив Києві: комерційне училище на вул. Воровського, 24 (1897), розпланування й забудова садиби Ф.Мерінґа - готель "Континенталь" на сучасній вул. Архітектора Городецького, 5 (1897; у співавторстві); Театр "Соловцов" (1898; тепер - Національний академічний укр.драм. театр ім. І.Франка; у співавторстві); прибуткові будинки та ін.

Художник. Навчався в Петербурзькій академії мистецтв (1880-1884), її академік (з 1905). У 1884-1889 рр. жив і працював у Києві. Виконав настінні розписи Кирилівської церкви. У Володимирському соборі виконав орнаментальний розпис правого нефа. Відновлював живопис у Софійському соборі (три постаті архангелів у куполі). У Києві написав картину "Дівчинка на тлі перського килима" (1886).

Архітектор. З 1896 - київський губернський архітектор. Споруди в Києві: Троїцький народний дім (1900-1902; тепер - театр оперети),деякі корпуси Кирилівської психіатричної лікарні, Дім працелюбства (вул.Гоголівська).Здійснив надбудову "Присутствених" місць на вул.Володимирській, 15.

Архітектор. Споруди в Києві: Земельний банк; тепер - Центральний телеграф (1903; вул. Володимирська, 10), Держбанк (1902-1905, надбудова 1934; вул. Інститутська, 9; у співавторстві), Комерційний інститут (1906; тепер - корпус Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова; бульв.Т.Шевченка, 22-24; у співавторстві), Вищіжіночі курси (1913; тепер - адмінбудинок; вул.О.Гончара, 55).

Архітектор. Серед споруд у Києві: в стилі неокласицизму - Музей старожитностей імистецтва (1897-1900; нині - Національний художній музей України); у стилі модерн - власний будинок, т.зв. "будинок з химерами" (1901 - 1903; в ул. Банкова, 10; скульптор Е.Саля); в стилі неоготики - Миколаївський костьол (1899-1909); у формах мавританської архітектури - караїмська кенаса (1899-1900; тепер - Будинок актора); кілька павільйонів для Всеросійської виставки, котра відбулася в Києві 1897 р. (не збереглися)

Живописець і графік, народний х удожник УРСР (з 1951). Навчався в Лаврській іконописній майстерні (1876-1882), Рисувальній школі М.Мурашка (1882-1884). Твори: малюнки з історії, життя й побуту укр. народу (кінець 1880-х - 1917); картини "Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь" (1907), "Тарас Шевченко - пастух" ("Мені тринадцятий минало...") (1935), "Повстання гайдамаків(1939), "Катерина" (1952); іл. до творів Т.Шевченка, інших укр. письменників. Бравучасть у відновленні фресок Кирилівської церкви в Києві (1883), розписував церкви - Всіх Святих над Економічною брамою Києво - Печерської лаври, Покровську на вул.
Мостицькій у Києві (1906).

Укр. живописець, брат В.Кричевського. Закінчив Петербурзьку академію мистецтв (1910), викладав у Київському художньому училищі (1913-1917), професор Укр. академії мистецтв (1917-1922), Київського художнього інституту (1922-1941). Твори: "Наречена" (1910), "Три віки" (1913), триптих "Життя" (1925 - 1927), "Довбуш" (1932), "Переможці Врангеля" (1934-1935) та ін.; цикл картин за мотивами поеми Т.Шевченка "Катерина" (1937-1940); портрети

Архітектор. Навчався в університеті св. Володимира (1888-1890). У 1900-1912 - викладач, з 1917 - професор Київського політехнічного інституту. Споруди в Києві: гімназії А.Жекуліної (1911; вул. Артема, 27) та .Дучинської (1903; вул. М.Коцюбинського, 7), Національна бібліотека ім. В.Вернадського (1914 - 1930), бібліотека університету (1932), стадіон "Динамо" (1934-1935) та ін.

Живописець, архітектор, графік, художник театру й кіно, майстер декор. - ужиткового мистецтва. Викладач Київського художнього інституту (1922 - 1941). Твори: картини "На Дніпрі" (1900), "Ярмарок" (1913), "Пейзаж" (1934), "Сорочинський ярмарок" (1938) та ін.; декорації до вистав київського театру М. Садовського, до кінофільмів: "Тарас Шевченко" (1925), "Тарас Трясило" (1926), "Звенигора" (1927), "Назар Стодоля", "Сорочинський ярмарок" (обидва - 1936).

Архітектор. Навчався в Петербурзькій академії мистецтв (1894 - 1897, 1905 - 1909), академік архітектури (з 1915). Спорудив у Києві будинок Кабінету Міністрів України (1936 - 1938; у співавторстві з П.Абросимовим та ін.).

Архітектор, інженер, педагог. Споруди в Києві: Держбанк (1901; у співавторстві); адмінбудинок Південно-Західної залізниці на вул.Пушкінській, 14 (1910-1912); залізничний вокзал (1928-1932) та ін.

Художник. Уродженець Києва. Небіж М.Мурашка. Освіту здобув у Рисувальній школі М.Мурашка, Петербурзькій академії мистецтв (1894-1900). Вчився в І.Рєпіна та в А.Ажбе. Один з організаторів Київського товариства художників, у 1909-1912 рр. викладав у Київському художньому училищі, в 1912-1917 - в художній студії, яку відкрив разом з А.Крюґер-Праховою.

Живописець, народний художник УРСР (з 1944). Навчався (з перервою) в Київському художньому училищі (1902-1910). Викладав (1933-1974) у Київському художньому інституті (з 1939 - професор). Твори: "Допит полонених" (1916); серія акварелей "Революція на селі" (1926), "Шевченко і Енгельгардт" (1939), "Катерина" (1959), "Т.Шевченко на Чернечій горі" (1960); цикл "Травневі дні в старому Києві" (1975) та ін.; портрети.

Художник - графік, педагог. Художню освітуздобув приватне. Був одним із професорів-фундаторів (з 1919 - ректор) Української академії мистецтв. Оформив книжки: "Три байки Крилова" ( 1913 ), "Малоросійський гербівник" В.Лукомського і В .Модзалевського (1914), "Герби гетьманів Малоросії" С.Трійницького, "Давня архітектура Галичини" (обидві - 1915), "Енеїда" І. Котляревського (1919) та ін.; укр. журнали - "Мистецтво" і "Солнце труда", альманах "Зорі" (1919-1920); силуетні портрети. Виконав грошові знаки та поштові марки УНР. Автор двох версій (1917,1919) "Української абетки".

Укр. скульптор, кінорежисер, драматург, народний артист УРСР (з 1969). Навчався в Київському художньому училищі (1907- 1909). Твори: пам'ятники в Києві - княгині Ользі (1911; розібраний 1919-1923; відновлений 1996), Г.Сковороді (1977); портрет Ф.Шаляпіна (1909), "Автопортрет" (1911); скульптури - "Кінорежисер Я.Протазанов" (1912), "Святослав у бою", "Ярослав Мудрий з папірусом" (обидві - 1915), "Запорожець на коні" (1939), "А.Бучма в ролі Миколи Задорожного" ( 1954 ), "МаркоКропивницький" (1963), "Летять журавлі" (1967); меморіальні дошки, горельєфи. Фільми - "Злива" (1929), "Перекоп" (1930), "Коліївщина" (1933), "Прометей" (1935), "Наталка Полтавка" (1936), "Запорожець за Дунаєм" (1937), "Григорій Сковорода" (1958), "Повія" (1961).

Графік, народний художник СРСР (з 1944), дійсний член Академії мистецтв СРСР (з 1947). З 1927 (з перервою) - професор Київського художнього інституту. Твори: "Гуцул" (1923), "Іван Франко" (1926), "Герой Перекопу" (1927), "Тарас Шевченко" (1922- 1923, 1926, 1960); ілюстрації до "Кобзаря" Т.Шевченка (1934, 1944, 1949, 1954, 1974), до повістей "Борислав сміється" І. Франка (1948), "Земля" О.Кобилянської (1950, 1954), новел В.Стефаника (1958). Праці з мистецтво знавства ("Офорти Т.Шевченка", 1964).

Архітектор, президент Академії архітектури УРСР (1945-1956). Закінчив Київський художній інститут (1928). Викладав у художньому та інженерно - будівельному інститутах (1928-1941; з 1940 - професор). У 1940-1941 - головний архітектор Києва. Споруди в місті: житлові будинки на вулицях Червоноармійській, 23-а, Костьольній, 15, Волоській, 24, Юрківській, 36; будинки Верховної Ради України (1936 - 1939), Укоопспілки на Хрещатику (1955-1957; у співавторстві).

Архітектор. Закінчив Київський художній інститут (1929). За його проектами в Києві споруджено: будинок кооперативу "Сяйво" (вул. Костьольна, 11; 1931); селища Ветеранів (1947-1955), Верстатозаводу (1948-1950) та Жовтневе (1950 - 1956); комплекс Центр. ботанічного саду АН УРСР (1951-1964). Автор проектів реставрації Кирилівської церкви (1955), Великої дзвіниці Києво - Печерської лаври (1959 - 1960; у співавторстві).

Скульптор, живописець, графік, народний художник УРСР (з 1991). Закінчив Київську художньо-промислову школу (1930). Твори: пам'ятники М.Горькому в Ялті (1956), Т.Шевченку в с.Шешори Івано - Франківської обл.(1964), С.Васильченку в м.Ічня Чернігівської обл. (1978); композиції "Берегині", "Ярило" (обидві - 1985-1990); портрети Б.Хмельницького, І.Гонти, М.Заньковецької, Леся Курбаса, Б.Олійника, Н. Матвієнко, А.Солов'яненка, І.Білика, кобзаря Є.Адамцевича (усі - 1985-1991) та ін.