Зворотній зв'язок Головна сторінка

Головна сторінка

Діячі культури - Театр та кіно


КРОПИВНИЦЬКИЙ
Марко Лукич
(1840 - 1910)

Драматург, актор, режисер, композитор. У 1862 - 1863 - вільний слухач університету св. Володимира. Написав понад 40 п'єс: "Дай серцю волю, заведе в неволю" (1863), "Доки сонце зійде, роса очі виїсть" (1882), "Глитай, або ж Павук" (1882), "Скрутна доба" (1906) та ін. Виступав на професійній сцені з 1871р. Створив школу режисури та акторської
майстерності. Очолював драматичні трупи, створив низку яскравих сценічних образів.


ЗАНЬКОВЕЦЬКА (справж. - Адасовська) Марія Костянтинівна
(1854 - 1934)

Видатна актриса, народна артистка Республіки (з 1923). На професійній сцені з 1882 р. Працювала в трупах М Кропивницького, М. Старицького, М.Садовського та ін., потім у київському театрі М. Садовського (1906-1909), у 1918-1922 - в складі керованого П.Саксаганським Державногонародного театру та філії етнографічного театру ім. М.Заньковецької (1922) в Києві.


САДОВСЬКИЙ (справж. - Тобілевич)
Микола Карпович
(1856 - 1933)

Актор, режисер, театральний діяч, письменник. З 1881 р. грав в укр. театральних трупах. У 1906 р. разом із М.Заньковецькою заснував мандрівну трупу, яка 1907 р. стала першим укр. постійним стаціонарним театром у Києві - театром М.Садовського. В 1926 - 1932 рр. разом із П.Саксаганським виступав у різних театральних трупах. Знімався у фільмах. Автор мемуарів "Спомини з російсько-турецької війни" (1917), "Мої театральні згадки" (1907-1929).


САКСАГАНСЬКИЙ (справж. - Тобілевич) Панас Карпович
(1859 - 1940)

Актор і режисер, театральний діяч, народний артист СРСР (з 1936). Брат І.Карпенка-Карого, М. Садовської та М. Садовського. На сцені з 1882 р. У 1918р. заснував у Києві Народний театр, на базі якого 1922 р. створено Укр. драм. театр ім. М.Заньковецької (працював у ньому до 1932). Праці "По шляху життя" (1935), "Моя робота над роллю" (1937), "Думки про театр" (1955).


КУРБАС Лесь (Олександр-Зенон) Степанович
(1887 - 1937)

Укр. режисер, актор, теоретик театру, драматург і публіцист, перекладач, народний артист Республіки (з 1925). Викладав (1922-1926) у Київському музично - драматичному інституті. Засновник трупи "Тернопільські театральні вечори" (1915 - 1916), Молодого театру в Києві (1916-1919), Київського драматичного театру ("Кийдрамте", 1920 - 1921), театру "Березіль" (1922), художнім керівником якого був до 1933р. Репресований більшовиками.


ШУМСЬКИЙ (справж. - Шомін)
Юрій Васильович
(1887 - 1954)

Укр. актор, режисер, народний артист СРСР (з 1944). У 1934-1954 - в Київському укр. драм. театрі ім. І.Франка. Ролі: Голохвостий ("За двома зайцями" М.Старицького), Іван Барильченко ("Суєта" І. Карпенка -Карого), Кречет, Хмельницький, Галушка ("Платон Кречет", "Богдан Хмельницький", "В степах України" О. Корнійчука), Хлєстаков, Городничий ("Ревізор" М.Гоголя) та ін. З 1925 р. знімався в кіно. Автор "Оповідань і статей" (1964).


ЮРА Гнат Петрович
(1887 - 1966)

Актор, режисер, народний артист СРСР (з 1940). На сцені з 1904 р. У 1920 - один із засновників створеного у Вінниці Нового укр. драм. театру ім. І.Франка (з 1926 - Київський укр. драм. театр ім. І.Франка), який очолював до 1961р. (з 1954 - разом з М.Крушельницьким). Професор Київського інституту театрального мистецтва (1946 - 1961). Водночас із роботою в театрі знімався у фільмах: "Прометей", "Кармелюк" (обидва - 1936), "Тарас Шевченко" (1951). Автор праць із питань театрального мистецтва.


БУЧМА Амвросій Максиміліанович
(1891 - 1957)

Актор, режисер, педагог, народний артист СРСР (з 1944). Навчався в Муз. - драм. інституті ім. М.Лисенка (1918). На сцені з 1906 р. У 1936-1957 - в Київському укр.драм. театрі ім. І.Франка. З 1924р. працював також у кіно. Художній керівник Київської кіностудії художніх фільмів (1945-1948). Викладав у Київському театральному інституті (з 1940 - професор). Автор спогадів "З глибин душі" (1959).


ДОВЖЕНКО Олександр Петрович
(1894 - 1956)

Кінорежисер, письменник, художник. Навчався в Київському комерційному інституті (1917-1919) та Укр. академії мистецтв. Один із основоположників укр. і рос. кінематографії. У 1929-1941 рр. працював на Київській кіностудії художніх фільмів, з 1946р. - на "Мосфільмі". Фільми "Ягідка кохання" ( 1926 ), "Сумка дипкур'єра" (1927; знявся в ролі кочегара), "Звенигора" (1928), "Арсенал" (1929), "Земля" (1930), "Іван" (1932), "Аероград" (1935), "Щорс" (1939), "Мічурін" (1949). Докум. - публіцист. Фільми: "Визволення", "Буковина - земля радянська" (обидва - 1940), "Битва за нашу Радянську Україну" (1943), "Перемога на Правобережній Україні..." (1944). Твори: повість "Україна в огні" (1943), "Повість полум'яних літ" (1944), "Поема про море" (1956), автобіогр. повість "Зачарована Десна" (1957), новели, прозові мініатюри, публіцистика, "Щоденник" тощо.


КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ Мар'ян Михайлович
(1897 - 1963)

Актор, режисер, педагог, народний артист СРСР (з 1944). Сценічну діяльність почав у 1916 р. З 1924 - актор, з 1933 - худож. керівник і режисер, актор театру "Березіль" (з 1935 - Харківський укр. драм. театр ім. Т.Шевченка). В 1952-1963 - актор і режисер (з 1954 - головний режисер) Київського укр. драматичного театру ім. І.Франка. З 1926р знімався в кіно.


ТАРАСОВА Алла Костянтинівна
(1898 - 1973)

 

Актриса, народна артистка СРСР. Уродженка Києва. Навчалася в Києво-Печерській жіночій гімназії (1906-1910) та приватній гімназії Титаренка (1910-1914). Ролі: в театрі - Кручиніна, Негіна ("Без вини винуваті", "Таланти і шанувальники" О.Островського), Анна ("Анна Кареніна" за Л. Толстим), Маша ("Три сестри" А. Чехова); в кіно - Катерина ("Гроза", 1934), Катерина ("Петро І", 1937 - 1939) та ін.


УЖВІЙ Наталія Михайлівна
(1898 - 1986)

 

Актриса, народна артистка СРСР (з 1944). На сцені з 1918 р. У 1922 - 1928 - актриса Першого театру Укр. Рад. Республіки ім. Т.Шевченка в Києві. З 1936 - в Київському укр. драм. театрі ім. І.Франка. У 1954-1971 - голова Українського театрального товариства.
Ролі: Оксана ("Гайдамаки" за Т.Шевченком), Маклена ("Маклена Ґраса" М.Куліша), Анна ("Украдене щастя" І.Франка), Кручиніна ("Без
вини винуваті" О.Островського), Софія ("Останні" М.Горького) та ін. Знімалася у фільмах: "Тарас Шевченко" (1926), "Прометей" (1935), "Райдуга" (1943) та ін.


ВІРСЬКИЙ Павло Павлович
(1905 - 1975)

Балетмейстер, народний артист СРСР (з 1960). Артист балету, балетмейстер у театрах Києва, військових ансамблях. Організатор (1937), балетмейстер ( до 1940), художній керівник (1955-1975) Ансамблю танцю УРСР (з 1977 - його імені).


ЛИФАР Серж (справж. - Сергій Михайлович)
(1905 - 1986)

Артист балету, балетмейстер, педагог, теоретик балетного мистецтва. Уродж. Києва. З 1921 р. навчався в Київській балетній студії Б.Ніжинського. У 1923р. емігрував до Парижа. Автор книжок "Страдні роки", "З Дягілєвим" (обидві -1994). Від 1994 р. в Києві відбуваються міжнародні конкурси балету його імені.


КОПЕРЖИНСЬКА Нонна Кронидівна
(1920 - 1999)

Актриса, народна артистка УРСР (з 1967). Уродженка Києва. Закінчила Київський театральний інститут (1946). З 1946 - в Київському укр. драм. театрі ім. І.Франка. Ролі в театрі: Текля ("Доки сонце зійде, роса очі виїсть" М.Кропивницького), Вустя, Степанида ("Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці", "Не судилося" М.Старицького), Ганна ("Безталанна" І. Карпенка - Карого), Настя ("Поетична соната" М.Куліша), та ін. Ролі в кіно: Мотря ("Доля Марини", 1953), Одарка ("Сватання на Гончарівці", 1959), Секлета ("За двома зайцями", 1961) та ін.


ПАРАДЖАНОВ Сергій Йосипович
(1924 - 1990)

Кінорежисер, народний артист УРСР (з 1990). Створив фільми: "Наталія Ужвій", "Золоті руки", "Думка" (усі - 1957), "Перший хлопець" (1958), "Українська рапсодія" (1961), "Квітка на камені" (1962; у співавторстві), "Тіні забутих предків" (1965; за мотивами повісті М.Коцюбинського). Автор кіносценарію "Київські фрески" (1965; збереглися кінопроби) та ін.


БИКОВ Леонід Федорович
(1928 - 1979)

Актор театру і кіно, кінорежисер, народний артист УРСР (з 1974). Працював на Київській кіностудії ім. О.Довженка (1969-1979). Знімався у фільмах "Добровольці" (1958), "Альошчина любов" (1961), "Коли розводять мости" (1961), "Зайчик" (1965) та ін. Поставив фільми: "В бій ідуть тільки "старики"" (1974), "Ати-бати, йшли солдати..." (1977). Автор кіносценарію "Прибулець" (1979).


МИКОЛАЙЧУК Іван Васильович
(1941 - 1987)

Кіноактор, сценарист і режисер, заслужений артист УРСР (з 1968). Закінчив Київський театральний інститут (1965), відтоді працював на Київській кіностудії художніх фільмів. Ролі: Тарас Шевченко ("Сон"; 1964), Іван Палійчук ("Тіні забутих предків"; 1964), Петро ("Білий птах з чорною ознакою"; 1971, співавтор сценарію), Василь ("Пропала грамота"; 1972) та ін. Постановник фільмів "Вавілон-ХХ" (1980; за романом В.Земляка "Лебедина зграя"), "Така пізня, така тепла осінь" (1982) тощо.

 

© 2002-2004

купить apple iphone 16gb